У нашому навчально-реабілітаційному центрі стало доброю традицією проводити протягом тижня заходи, присвячені Дню української писемності та мови і вшануванню пам’яті Нестора Літописця. В цьому році ми вперше відзначали його 27 жовтня і, хоча учні були на канікулах, чимало з них змогли вдома долучитися до написання Всеукраїнського радіодиктанту національної єдності.
Тиждень української писемності та мови мав назву “Українська сьогодні: як нею чути, бачити та перемагати”. У заходах брали участь вчителі, вихователі та учні школи, що дозволило створити атмосферу любові й поваги до рідного слова. Почався тиждень тематичною лінійкою, де було оголошено план проведення заходів. Цього року програма Тижня української писемності та мови була, як завжди, досить насиченою. З понеділка по п’ятницю проходила акція “Люблю рідну мову”. Учні закладу демонстрували свої агітаційні емблеми.
На виховних годинах учні пригадали історію виникнення письма у часи Київської Русі та народження рідної української мови, школярі читали улюблені поетичні рядки та вислови про українську мову, її багатство і красу.
Щодня, від 30 жовтня до 3 листопада, здобувачі освіти підвищували свій загальний рівень знань з української мови через інтерактивні завдання “Рідна мова очима молодших школярів”, бесіди “Пречудесно, пречудово розцвітай же, рідне слово!”,”Юні мовознавці”, інтегровану годину спілкування “Було спочатку слово…” .
Цікавим та змістовним був квест для учнів 6-12класів “Лабіринти мови”. За результатами квест-гри переможцем стала команда “Літера”, друге місце здобула команда “Мовознавці”, а третє місце – команда “Словограй”. Всі команди були нагороджені грамотами.
Продовжуючи тематичний тиждень, педагоги та учні школи були зацікавлені розділами: Культура мовлення. “Квітни, мово солов’їна!”; Орфоепічний тренаже “Мовне гроно наголосів”. Правильність, багатство, чистота, досконалість мови свідчить про культуру та освіченість людини.
По-особливому свято нашої мови сприймається нині. Мова – це не тільки засіб комунікації, а й “зброя”, одне з важливих складників патріотизму. Саме зараз відчуваємо гостру потребу довести всьому світові, що ми – українці, ми – незламна нація, ми – волелюбний народ, який не поступиться і не віддасть своєї землі. І у нас прекрасна, милозвучна, солов’їна і неповторна українська мова! Бережімо, шануймо її, адже поки житиме мова, доти житиме й народ!
