Гіперактивні діти

Поради та рекомендації практичного психолога батькам щодо взаємин з гіперактивними дітьми

Гіперактивна дитина потребує постійної батьківської підтримки. Зробити гіперактивну дитину тихою і спокійною – неможливо, тому треба навчитися взаємодіяти і спілкуватися з нею.

— Пам’ятайте, що дитина не винна в тому, що вона гіперактивна. Особливості такої поведінки в кожному конкретному випадку зумовлені певними причинами: проблемами під час вагітності матері, ускладнення під час пологів, психосоціальні причини – стиль виховання в сім’ї.

— У дітей з проявами гіперактивності спостерігаються труднощі з концентрацією уваги і регуляцією поведінки, які спричинені порушеннями процесів гальмування і збудження в корі головного мозку.

— З гіперактивною дитиною спілкуйтесь спокійно, тактовно, з розумінням вислухайте її.

— Навчіться давати інструкції: вони повинні бути короткими, не більше 10 слів. В іншому разі дитина просто «виключиться» і просто не почує Вас.

— У взаєминах з дитиною не допускайте «вседозволеності», інакше дитина буде маніпулювати Вами. Чітко визначіть і обговоріть з дитиною що можна, а що не можна в поведінці дитини вдома і в дошкільному закладі.

— Не завищуйте вимог, особливо якщо дитина навчається в школі, щоб не було перевтоми, капризів і відмови від навчання взагалі.

— Заборон має бути не багато, але говоріть чітко, твердо. Бажано, щоб дитина знала, які «санкції» будуть зроблені батьками за порушення поведінки.

— Для підняття самооцінки, віри дитини в свої можливості – хваліть за її успіхи і досягнення, навіть самі незначні.

— У повсякденному спілкуванні з гіперактивними дітьми батьки повинні виключити різкі заперечення словами «ні» і «не можна», тому що такі діти є імпульсивними і зразу ж прореагують на заборону непослухом або вербальною агресією. В цьому випадку треба говорити з дитиною спокійно і стримано, бажано не говорити «ні», а дати можливість вибору для дитини.

Профілактична робота батьків з гіперактивною дитиною

— Домовляйтеся заздалегідь з дитиною про час закінчення ігор, прогулянок. Коли час закінчився, то про це дитині «говорить» не дорослий, а раніше наставлений годинник, кухонний таймер, — це буде сприяти зниженню агресивності у дитини.

— Разом з дитиною визначте систему заохочень і покарань за хорошу і погану поведінку.

— Визначіть систему правил поведінки дитини в групі дошкільного закладу, класі, вдома. Просіть дитину вголос промовляти ці правила.

«Швидка допомога»

при взаємодії батьків

з гіперактивною дитиною

  1. Переключіть увагу дитини від її капризів.
  2. Запропонуйте в даний момент іншу діяльність.
  3. Поставте несподіване запитання.
  4. Відреагуйте несподіваним для дитини способом, проявіть гумор, скопіюйте поведінку дитини.
  5. Не забороняйте певні дії дитини в категоричній формі.
  6. Не говоріть наказовим тоном, а просіть (але не підлещуйтесь).
  7. Вислухайте те, що хоче сказати дитина (інакше вона не буде чути Вас).
  8. Сфотографуйте дитину, або підведіть до дзеркала в той момент, коли вона капризує.
  9. Залиште в кімнаті наодинці (якщо це безпечно для здоров’я дитини).
  10. Не наполягайте на тому, щоб дитина просила вибачення.
  11. Не читайте довгих нотацій (дитина їх не чує).

 

Практичний психолог

Нирковська А.Б.

Оставить комментарий

Ваш email нигде не будет показанОбязательные для заполнения поля помечены *

*